Отримано 27.11.2019, Доопрацьовано 16.12.2019, Прийнято 14.01.2020
У статті розглянуто застосування оптимальної теорії портфеля та теорії парного трейдингу на ринку ф’ючерсів на метали. Переваги ф’ючерсного ринку перед спотовим ринком включають відносно невелику початкову ціну, низькі транзакційні витрати, високу волатильність. Основна мета дослідження - вивчити можливості застосування обох стратегій для забезпечення ефективної торгівлі. В якості входів для моделей були обрані наступні фінансові інструменти: ф’ючерси на промислові метали (алюміній, мідь, нікель, цинк, свинець, олово), ф’ючерси на дорогоцінні метали (золото і срібло). При побудові оптимального портфеля було вирішено включити ф’ючерси на індекс Dow Jones та ф’ючерси на індекс S&P поряд з ф’ючерсами на метали. Це пов’язано з тим, що ці інструменти надзвичайно волатильні і можуть виконувати роль хеджу в портфелі. Для оцінки ефективності кожної стратегії був використаний показник просадки. Отримані результати свідчать про те, що обидві стратегії можуть бути застосовані на реальному ринку. Остаточний вибір буде залежати від рівня прийняття інвесторами ризику та бажаного значення прибутку
ринок металів, ф’ючерси, ризик, прибуток, оптимальний портфель, парний трейдинг, модель, коефіцієнт, кореляція, стаціонарність