Управління розвитком

Розробка моделі конкурентоспроможності в шкіряній промисловості

Індонезійська шкіряна промисловість має низьку конкурентоспроможність серед країн Південно-Східної Азії. Уряд, підприємці та вчені намагаються знайти рішення для підвищення конкурентоспроможності. Однак існують відмінності в розумінні складових конкурентоспроможності. Метою дослідження є побудова та затвердження моделі конкурентоспроможності у виробничій галузі. В цілому концепція конкурентоспроможності більше орієнтована на кінцевий результат, ніж на процес. Для підвищення конкурентоспроможності в дослідженні використовується підхід з використанням виробничої стратегії на основі можливостей процесу. Структура моделі конкурентоспроможності містить взаємозв’язок екзогенних та ендогенних змінних із формаційними моделями. Екзогенні змінні – це складові конкурентоспроможності: ресурси, операційні процеси та продуктивність. Дані було отримано від 42 шкіряних заводів у Індонезії та проаналізовано з використанням методу часткових найменших квадратів. Дослідження показує, що на конкурентоспроможність промисловості впливають ресурси, операційні процеси та продуктивність, а більший вплив мають операційні процеси. Підтверджено, що уряд та підприємці повинні надавати пріоритет можливостям процесу для підвищення своєї конкурентоспроможності

модель конкурентоспроможності, виробнича стратегія, операційний процес, шкіряна промисловість