Отримано 08.10.2025, Доопрацьовано 30.01.2026, Прийнято 26.03.2026 Опубліковано 08.04.2026
Актуальність дослідження була зумовлена зростанням системної ролі страхового ринку у фінансовій системі України та необхідністю підвищення ефективності фінансового нагляду в умовах концентрації регуляторних повноважень у Національному банку України. Метою статті було обґрунтування ролі регулювання страхового ринку як складової єдиної системи управління фінансовими ризиками та визначення управлінської логіки реалізації регуляторних, наглядових, контрольних і захисних функцій центрального банку. Методологія дослідження ґрунтувалася на комплексному аналітичному підході, що поєднував системний і структурнофункціональний аналіз із порівняльним вивченням моделей страхового регулювання України, Польщі, Німеччини та Румунії. У результаті дослідження було встановлено, що страховий ринок України виконував подвійну функцію фінансового амортизатора та інституційного інвестора, формуючи кілька каналів системного ризику через інвестиційні, групові та поведінкові зв’язки з іншими сегментами фінансового сектору. Було виявлено, що цілі державного регулювання страхового ринку – фінансова стабільність, платоспроможність страховиків і захист прав споживачів – утворювали ієрархічно взаємопов’язану систему управління ризиками, у межах якої платоспроможність виступала функціональною умовою стабільності, а захист споживачів – основою довіри до ринку. Показано, що регуляторні та наглядові інструменти центрального банку були орієнтовані на превентивне виявлення ризиків і диференціацію наглядового впливу, однак їх практична ефективність обмежувалася неоднорідною фінансовою спроможністю страховиків і формалізацією систем управління ризиками. Порівняльний аналіз засвідчив, що у Польщі та Німеччині ризик-орієнтований і пропорційний нагляд характеризувався вищою інституційною зрілістю, тоді як досвід Румунії продемонстрував ризики формальної гармонізації регуляторних стандартів без належної інституційної адаптації. Практичне значення дослідження полягало у можливості використання отриманих результатів для вдосконалення пропорційного та ризикорієнтованого нагляду, розвитку аналітичних інструментів регулятора та підвищення стійкості страхового ринку України в умовах європейської інтеграції
фінансовий нагляд; ризик-орієнтований підхід; фінансова стабільність; управління ризиками; поведінковий нагляд