Отримано 29.09.2025, Доопрацьовано 03.02.2026, Прийнято 26.03.2026 Опубліковано 08.04.2026
Метою дослідження було обґрунтування теоретичних засад концепції «суперзастосунку» та оцінювання можливостей її застосування у процесі цифровізації публічного сектору з особливим акцентом на український контекст. Було встановлено, що, попри поширення екосистем суперзастосунків у приватному секторі, в академічній літературі залишалося відсутнім уніфіковане визначення цього поняття, а також бракувало системного аналізу його потенційної ролі в наданні публічних послуг. Для подолання цієї прогалини у дослідженні було застосовано змішаний методологічний підхід, який поєднав порівняльний аналіз, структурнофункціональний аналіз та якісну оцінку міжнародних і національних кейсів. У межах дослідження було здійснено порівняння зрілих екосистем суперзастосунків (WeChat, Grab, Gojek, Kakao) з платформами, що перебувають на етапі становлення (Uber, Revolut, Glovo, Diia), з метою визначення ключових критеріїв, які відрізняли повноцінні суперзастосунки від платформ на ранніх стадіях формування екосистеми. Результати аналізу засвідчили, що зрілі суперзастосунки характеризуються глибокою інтеграцією сервісів, наявністю вбудованих інфраструктур цифрової ідентифікації та платежів, відкритістю екосистеми й стабільною залученістю користувачів у різних сферах повсякденної діяльності. Платформи, що перебувають на етапі становлення, лише частково відповідають цим критеріям, виявляючи структурні обмеження, пов’язані з моделями управління, регуляторним середовищем і координацією екосистеми. Застосування запропонованої аналітичної моделі до українського контексту дало змогу розглянути застосунок «Дія» як потенційний суперзастосунок для публічного сектору. Було виявлено, що «Дія» вже демонструє низку визначальних ознак суперзастосунку, зокрема централізовану цифрову ідентифікацію, широке охоплення послуг і масштабне залучення користувачів. За результатами дослідження було окреслени стратегічні напрями подальшої еволюції «Дії» у напрямі становлення суперзастосунком для публічного сектору, що має практичне значення, та було сформульоване авторське визначення поняття «суперзастосунок для публічного сектору», що дозволило розширити теоретиче розуміння платформних моделей цифрового публічного управління
цифрове врядування; платформні екосистеми; інтеграція публічних послуг; цифрова публічна інфраструктура; інновації електронного урядування