Отримано 06.04.2026, Доопрацьовано 03.08.2026, Прийнято 01.09.2026 Опубліковано 29.09.2026
Метою дослідження було проведення всебічного теоретичного аналізу міжнародної практики впровадження технологій нейронних мереж у законотворчість. У процесі дослідження поєднувалися порівняльно-правовий, формально-правовий, структурно-функціональний та системний методи для порівняння нормативно-правових баз, інституційних обмежень та архітектури цифрових платформ у трьох державах: Україні, Італійській Республіці та Федеративній Республіці Бразилії. У ході дослідження було встановлено, що цифровізація є об’єктивною необхідністю для зменшення бюрократичного навантаження, зокрема під час адаптації понад 2 700 актів європейського права, коли для розробки лише одного нормативно-правового документа було залучено 130 фахівців та витрачено понад 22 тисячі годин роботи. Парламенти Італії та Бразилії успішно використовували інструменти обробки природної мови та машинного навчання для класифікації коментарів громадян та групування пропозицій. Офіційні парламентські звіти показали, що спеціалізовані алгоритми можуть суттєво прискорити обробку великих масивів документів, зокрема сортування 82 мільйонів поправок протягом трьох днів та оприлюднення проектів стенограм засідань через 40 хвилин після виступу. Автоматизація спростила рутинні процедури, однак нейронні мережі не змогли самостійно створювати юридично бездоганні тексти через високий ризик алгоритмічних помилок. Аналіз підтвердив висновок про те, що людський контроль неможливо замінити, а остаточна перевірка згенерованого контенту має залишатися виключною відповідальністю людини. Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що Апарату Верховної Ради України та Міністерству цифрової трансформації України можна використовувати запропоновані рекомендації під час розробки внутрішніх нормативних актів
цифрові платформи; державне управління; машинне навчання; обробка природної мови; великі мовні моделі; захист персональних даних; цифрова трансформація