English
Ostapenko, V.
(2022).
Scientific approach to the formation of stakeholder interaction in the innovative economy.
Development Management,
21(4),
19-27.
http://doi.org/10.57111/devt.20(4).2022.19-27
Українська
Стаття
Науковий підхід до формування взаємодії стейкхолдерів в інноваційній економіці
Отримано 12.09.2022, Доопрацьовано 25.11.2022, Прийнято 20.12.2022
Анотація
Актуальність дослідження визначається тим, що освіта та наука потребують нових методів управління інноваційним розвитком, що передбачає залучення стейкхолдерів до процесу прийняття рішень. Вплив стейкхолдерів може відрізнятися на різних етапах діяльності, залежно від здатності приймати рішення. Метою дослідження було визначення взаємодії стейкхолдерів як нормативну концепцію з практикою впровадження, що може стимулювати розвиток теорії та забезпечувати практичне застосування на практиці. Основою формування наукового підходу до формування взаємодії стейкхолдерів в інноваційній економіці були такі методи, як структурний й компаративний аналіз, метод узагальнення. Запропоновано науковий підхід до формування взаємодії стейкхолдерів, який передбачає інтегрований процес їх взаємодії в інноваційній мережі на основі динамічних можливостей з елементами аналізу модельних змінних. Це дає змогу коригувати елементи інноваційної мережі, характер відносин із зацікавленими сторонами та сприяє еволюції прихильності, відносин та обміну знаннями між зацікавленими сторонами, а також коригування, рефлексії та адаптації взаємодії із зацікавленими сторонами та складається з: формування інформаційного простору для визначення складових інноваційної мережі та відносин у процесі взаємодії стейкхолдерів; здійснення процесу взаємодії стейкхолдерів в умовах динамічних можливостей; обґрунтованого вибору управлінських рішень щодо впливу на взаємодію стейкхолдерів. Результати дослідження відображають структуру взаємодії стейкхолдерів, засновану на процесі ідентифікації, організації та трансформації, інтегрованих у спільне створення та цінність, інноваційну мережу та обмін знаннями. Отримані результати можуть бути застосовані в практичній діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів, державних підприємств, організацій та установ, приватних підприємницьких структур при формуванні інтелектуальних, наукових ресурсів та інформаційних технологій, ефективному використанні та якісному вдосконаленні всіх факторів виробництва, що сприятиме розвитку нової якості суспільно-державних відносин
Ключові слова:
інноваційна мережа; обмін знаннями; ділові відносини; ідентифікація; організація; трансформація
- 738 Переглядів
- Читати статтю
Використані джерела
[1] Transforming our world: The 2030 agenda for sustainable development. (2015). Retrieved from https://sdgs.un.org/2030agenda.
[2] Clarkson, M.B.E. (1995). A stakeholder framework for analyzing and evaluating corporate social performance. The Academy of Management Review, 20(1), 92-117. doi: 10.2307/258888.
[3] Fobbe, F., & Hilletofth, P. (2021). The role of stakeholder interaction in sustainable business models. A systematic literature review. Journal of Cleaner Production, 327, article number 129510. doi: 10.1016/j.jclepro.2021.129510.
[4] Miles, S. (2011). Stakeholder definitions: Profusion and confusion. In Proceedings of the EIASM 1st Interdisciplinary Conference on Stakeholder, Resources and Value Creation, IESE Business School. Barcelona: University of Navarra.
[5] Fassin, Y. (2009). The stakeholder model refined. Journal of Business Ethics, 84(1), 113-135. doi: 10.1007/s10551-008-9677-4.
[6] Littau, P., Jujagiri, N.J., & Adlbrecht, G. (2010). 25 years of stakeholder theory in project management literature (1984-2009). Project Management Journal, 41(4), 17-29. doi: 10.1002/pmj.20195.
[7] Miles, S. (2012). Stakeholder: Essentially contested or just confused? Journal of Business Ethics, 108(3), 285-298. doi: 10.1007/s10551-011-1090-8.
[8] Gallie, W.B. (1956). Essentially contested concepts. Proceedings of the Aristotelian Society, 56, 167-198.
[9] Stanford Research Institute. (1963). Internal memo (unpublished). Menlo Park: Stanford Research Institute.
[10] Freeman, E. (1984). Strategic management: A stakeholder approach. Boston: Pitman.
[11] ISO 21500:2012. Guidance on project management. (2012). Retrieved from https://www.iso.org/standard/50003.html.
[12] A guide to the project management body of knowledge (PMBOK guide) (4th ed.). (2008). Retrieved from https://www.works.gov.bh/English/ourstrategy/Project%20Management/Documents/Other%20PM%20Resources/PMBOKGuideFourthEdition_protected.pdf.
[13] A guide to the project management body of knowledge (PMBOK guide) (5th ed.). (2013). Retrieved from https://ceulearning.ceu.edu/pluginfile.php/305454/course/overviewfiles/PMBOKGuide_5th_Ed.pdf?forcedownload=1.
[14] Project Management Institute. (2016). Requirements management: A practice guide PMI. Newtown Square: Project Management Institute.
[15] Vargo, S.L., & Lusch, R.F. (2016). Institutions and axioms: An extension and update of service dominant logic. Journal of the Academy of Marketing Science, 44(5), 5-23. doi: 10.1007/s11747-015-0456-3.
[16] Ranjan, K.R., & Read, S. (2016). Value co-creation: Concept and measurement. Journal of the Academic Marketing Science, 44, 290-315. doi: 10.1007/s11747-014-0397-2.
[17] Galvano, M., & Dalli, D. (2014). Theory of value co-creation: A systematic literature review. Managing Service Quality, 24(6), 643-683. doi: 10.1108/MSQ-09-2013-0187.
[18] Najera Sanchez, J.J., Ortiz de Urbina Criado, M., & Mora Valentin, E.M. (2020). Mapping value co-creation literature in the technology and innovation management field: A bibliographic coupling analysis. Frontiers in Psychology, 11, article number 588648. doi: 10.3389/fpsyg.2020.588648.
[19] Shams, S.M.R., Vrontis, D., Chaudhuri, R., Chavan, G., Czinkota, M.R. (2020). Stakeholder engagement for innovation management and entrepreneurial development: A meta-analysis. Journal of Business Research, 119, 67-86. doi: 10.1016/j.jbusres.2020.08.036.
[20] Prahalad, C.K., & Ramaswamy, V. (2004). Co-creation experiences: The next practice in value creation. Journal of Interactive Marketing, 18(3), 4-14. doi: 10.1002/dir.20015.
[21] Haleem, F., Farooq, S., Cheng, Y., & Waehrens, B.V. (2022). Sustainable management practices and stakeholder pressure: A systematic literature review. Sustainability, 14, article number 1967. doi: 10.3390/su14041967.
[22] Ketonen-Oksi, S., & Valkokari, K. (2019). Innovation ecosystems as structures for value co-creation. Technology Innovation Management Review, 9(2), 24-34. doi: 10.22215/timreview/1216.
[23] Takahashi, S., & Takahashi, V.P. (2021). Integrated co-creation process with multiple stakeholders in innovation networks. Innovation & Management Review, 2021, 1-18. doi: 10.1108/INMR-10-2020-0142.
[24] Pluchinotta, P., Salvia, G., & Zimmermann, N. (2022). The importance of eliciting stakeholders’ system boundary perceptions for problem structuring and decision-making. European Journal of Operational Research, 302(1), 280-293. doi: 10.1016/j.ejor.2021.12.029.
[25] Zingraff-Hamed, A., Hüesker, F., Lupp, G., Begg, C., Huang, J., Oen, A., Vojinovic, Z., Kuhlicke, C., & Pauleit, S. (2020). Stakeholder mapping to co-create nature-based solutions: Who is on board? Sustainability, 12, article number 8625. doi: 10.3390/su12208625.