Українська
Отримано 20.03.2023, Доопрацьовано 05.07.2023, Прийнято 30.08.2023
Економіка знань є парадигмою постіндустріального етапу розвитку суспільства, тому дослідження взаємозв’язку між рівнем основних економічних показників і державними витратами на освіту є актуальними. Метою даної статті було оцінювання впливу основних економічних показників на державні витрати на освіту як у загальному обсязі, так і в розрахунку на душу населення. Економетричні моделі побудовано з використанням просторових даних і моделі динаміки, проведено тест Голдфелда-Квандта. Дослідження проводилося на прикладі найвпливовіших країн світу та країн-членів Євросоюзу. Показано, що зростання загального обсягу валового внутрішнього продукту та паритету купівельної спроможності супроводжується зростанням загального обсягу державних відрахувань на освіту та відрахувань на освіту в розрахунку на душу населення. Для країн із відносно низьким паритетом купівельної спроможності кореляційний зв’язок між цими показниками є щільним, а розпорошення емпіричних даних відносно теоретичних, що випливають з економетричної моделі, є статистично несуттєвим. Навпаки, для країн з високим паритетом купівельної спроможності залежність між цими показниками хоча й існує, але спостерігається суттєве розпорошення емпіричних даних відносно теоретичних. Перевірка за тестом Голдфелда-Квандта показала, що ці країни не можна об’єднувати в одну вибіркову сукупність. Виявлено, що обсяг відрахувань на освіту на душу населення мало впливає на ефективність освітнього процесу. Дослідження динаміки витрат на освіту показали, що хоча Україна належить до країн з відносно низьким паритетом купівельної спроможності і протягом 2015-2022 років швидкість зростання витрат на освіту суттєво відставала від швидкості зростання економічних показників, ефективність освіти залишається відносно високою. Отримані результати дослідження на практиці доцільно враховувати з метою оптимізації витрат на фінансування освітньої галузі
економіка знань; валовий внутрішній продукт; паритет купівельної спроможності; ефективність навчання; багатофакторна регресія; умови теореми Гаусса-Маркова
[1] Agasisti, T., & Bertoletti, A. (2022). Higher education and economic growth: A longitudinal study of European regions 2000-2017. Socio-Economic Planning Sciences, 81, article number 100940. doi: 10.1016/j.seps.2020.100940.
[2] Age structure of the population, Ukraine. (2022). Retrieved from https://www.lv.ukrstat.gov.ua/dem/piramid/all.php.
[3] Appiah, E. (2017). The effect of education expenditure on per capita GDP in developing countries. International Journal of Economics and Finance, 9(10), 136-144. doi: 10.5539/ijef.v9n10p136.
[4] Bentley, B., Sieben, R., & Unsworth, P. (2022). STEM education in Australia: Impediments and solutions in achieving a STEM-ready workforce. Education Sciences, 12(10), article number 730. doi: 10.3390/educsci12100730.
[5] Budget expenditures on the general secondary education in 2020 – the Ministry of Finances has created a dashboard. (2021). Retrieved from https://decentralization.gov.ua/news/13901.
[6] Chekina, V.D., & Vorhach, О.А. (2020). The impact of education expenditures on economic growth: Empirical estimation. Economy of Industry, 3(91), 96-122. doi: 10.15407/econindustry2020.03.096.
[7] Coman Nuţă, A.C., Lupu, D., & Nuţă, N.F. (2023). The impact of public education spending on economic growth in Central and Eastern Europe. An ARDL approach with structural break. Economic Research – Ekonomska Istraživanja, 36(1), 1261-1278. doi: 10.1080/1331677X.2022.2086147.
[8] De Ridder, M., Hannon, S.M., & Pfajfar, D. (2020). The multiplier effect of education expenditure. Finance and Economics Discussion Series (FEDS), article number 2020-058. doi: 10.17016/FEDS.2020.058.
[9] Deming, D.J. (2022). Four facts about human capital. Journal of Economic Perspectives, 36(3), 75-102. doi: 10.1257/jep.36.3.75.
[10] Efthalitsidou, K., Zafeiriou, E., Spinthiropoulos, K., Betsas, I., & Sariannidis, N. (2021). GDP and public expenditure in education, health, and defense. Empirical research for Greece. Mathematics, 9, article number 2319. doi: 10.3390/math9182319.
[11] Emeru, G.M. (2023). Effect of public expenditure on economic growth in the case of Ethiopia. Scientific World Journal, 2023, article number 9305196. doi: 10.1155/2023/9305196.
[12] Ensure inclusive and equitable quality education and promote lifelong learning opportunities for all. (n.d.). Retrieved from https://sdgs.un.org/goals/goal4.
[13] Expenditures of the consolidated budget of Ukraine. (2023). Retrieved from https://index.minfin.com.ua/ua/finance/budget/cons/expense/2023/.
[14] Expenses by function. (2022). Retrieved from http://old.cost.ua/budget/expenditure/.
[15] GDP (current US$). (2020). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD?end=2020.
[16] GDP by country. (2023). Retrieved from https://wisevoter.com/country-rankings/gdp-by-country/.
[17] GDP per capita, PPP (current international $) – Ukraine. (2022). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.PP.CD?locations=UA.
[18] GDP per capita, PPP (current international $). (2020). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP.PP.CD.
[19] Government expenditure on education, total (% of GDP) – Ukraine. (2020b). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/SE.XPD.TOTL.GD.ZS?locations=UA.
[20] Government expenditure on education, total (% of GDP). (2020a). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/SE.XPD.TOTL.GD.ZS.
[21] Gross domestic product (GDP) in Ukraine. (2023). Retrieved from https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/.
[22] Hurley, C., Chassy, C., & Lee, S. (2019). Education finance how-to note. Washington: USAID.
[23] International comparisons: Mathematics and science achievement at grades 4 and 8. (2021). Retrieved from https://nces.ed.gov/programs/coe/indicator/cnt.
[24] Komarova, I.V. (2011). Financing education in Ukraine from budgets of different levels. Bulletin of the Berdyan University of Management and Business, 2(14), 125-130.
[25] Kousar, S., Ahmed, F., Afzal, M., & Trinidad-Segovia, J.E. (2023). Is government spending in the education and health sector necessary for human capital development? Humanities & Social Sciences Communications, 10, article number 62. doi: 10.1057/s41599-023-01514-3.
[26] Li, X.S. (2021). What impacts young generations’ school/college education through the lens of family economics? A review on JFEI publications in the past ten years. Journal of Family and Economic Issues, 42, 118-123. doi: 10.1007%2Fs10834-020-09726-4.
[27] Marto, M., Marques, J.L., & Madaleno, M. (2022). An evaluation of the efficiency of tertiary education in the explanation of the performance of GDP per capita applying data envelopment analysis (DEA). Sustainability, 14(23), article number 15524. doi: 10.3390/su142315524.
[28] Mehmetaj, N., & Nevila, X. (2022). Public expenses in education and youth unemployment rates – a vector error correction model approach. Economies, 10(12), article number 293. doi: 10.3390/economies10120293.
[29] Mohamed, M.M.A., Liu, P., & Nie, G. (2022). Do knowledge economy indicators affect economic growth? Evidence from developing countries. Sustainability, 14(8), article number 4774. doi: 10.3390/su14084774.
[30] Molchanova, A.V., & Guliyeva, A. (2023). Impact of the duration of compulsory education on economic growth and welfare. In V. Kumar, E. Kuzmin, W.B. Zhang, & Y. Lavrikova (Eds.), Consequences of social transformation for economic theory (pp. 103-116). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-27785-6_8.
[31] Nikšić Radić, M., & Paleka, H. (2020). Higher education funding and economic growth: Empirical evidence from Croatia. Scientific Annals of Economics and Business, 67(3), 409-421. doi: 10.47743/saeb-2020-0021.
[32] Patel, G., & Annapoorna, M.S. (2019). Public education expenditure and its impact on human resource development in India: An empirical analysis. South Asian Journal of Human Resources Management, 6(1), 97-109. doi: 10.1177/2322093718813407.
[33] Pelinescu, E. (2015). The impact of human capital on economic growth. Procedia Economics and Finance, 22, 184-190. doi: 10.1016/S2212-5671(15)00258-0.
[34] Ponomarenko, V.S. (2020). Development of higher education in Ukraine: Aspects of management and marketing. Kharkiv: Maidan.
[35] Population, total – Ukraine. (2022). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/SP.POP.TOTL?locations=UA.
[36] Radionov, Yu.D. (2019). Formation of budget expenditures. Kyiv: KNUTE. doi: 10.31617/m.knute.2019-449.
[37] Rahman, S., Munam, A.M., Hossain, A., Hossain, A.S.M.D., & Bhuiya, R.A. (2023). Socio-economic factors affecting the academic performance of private university students in Bangladesh: A cross-sectional bivariate and multivariate analysis. SN Social Sciences, 3, article number 26. doi: 10.1007/s43545-023-00614-w.
[38] Rambeli, N., Marikan, D.A.A., Podivinsky, J.M., Amiruddin, R., & Ismail, I. (2021). The dynamic impact of government expenditure in education on economic growth. International Journal of Business and Society, 22(3), 1487-1507. doi: 10.33736/ijbs.4318.2021.
[39] Ranked: World’s most influential countries. (2021). Retrieved from https://ceoworld.biz/2021/02/10/ranked-worldsmost-influential-countries-2021/.
[40] Report on the 2022 transforming education summit. (2023). Retrieved from https://www.un.org/sites/un2.un.org/ files/report_on_the_2022_transforming_education_summit.pdf.
[41] Research on the shadow economy in Ukraine: Almost a quarter of GDP or UAH 846 bn is in the shadow. (2020). Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/doslidjennya-tinovoyi-ekonomiki-v-ukrayini--mayje-chvert-vvp-abo-846-mlrd-griven--perebuvaye-v-tini.
[42] Salleh, N.M., Bujang, I., Andin, C., & Mazlan, M.N.A. (2022). The impact of human capital index on economic growth in Malaysia. Proceedings, 82(1), article number 71. doi: 10.3390/proceedings2022082071.
[43] Sart, G., Bayar, Y., Corpădean, A.-G., & Gavriletea, M.D. (2022). Impact of ICT and globalization on educational attainment: Evidence from the new EU member states. Sustainability, 14(5), article number 3039. doi: 10.3390/su14053039.
[44] Sustainable Development Strategy for Ukraine by 2030. (2017). Retrieved from https://www.undp.org/ukraine/publications/sustainable-development-strategy-ukraine-2030.
[45] Suwandaru, A., Thamer, A., & Nurwanto, N. (2021). Empirical analysis on public expenditure for education and economic growth: Evidence from Indonesia. Economies, 9(4), article number 146. doi: 10.3390/economies9040146.
[46] Villela, R., & Paredes, J.J. (2022). Empirical analysis on public expenditure for education, human capital and economic growth: Evidence from Honduras. Economies, 10(10), article number 241. doi: 10.3390/economies10100241.
[47] Wu, L., Wang, S., Bai, X., Luo, G., Wang, J., Chen, F., Li, C., Ran, C., & Zhang, S. (2022). Accelerating the improvement of human well-being in China through economic growth and policy adjustment. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(19), article number 12566. doi: 10.3390/ijerph191912566.
[48] Yau, N. (2022). Literacy scores by country, in reading, math, and science. Retrieved from https://flowingdata.com/2022/04/04/literacy-scores-by-country-in-reading-math-and-science/.
English