Управління розвитком

Розроблення моделей стратегічного управління в умовах технологічних інновацій

Технологічні інновації створюють для підприємств проблему координації, оскільки технологічна зрілість, захист інтелектуальної власності, відповідність регуляторним вимогам, комерційна доцільність і готовність до масштабування розвиваються різними темпами. Фрагментарне оцінювання може призводити до передчасного масштабування, недостатнього захисту знань або продовження інвестування у проєкти, що не мають життєздатного шляху до комерціалізації. Метою дослідження було розробити концептуальну модель прийняття стратегічних рішень на основі інтегрованої тривимірної класифікації інноваційних проєктів. Застосовано структурований огляд рецензованих наукових публікацій за 2021-2026 рр., контент-аналіз українських і міжнародних правових джерел, концептуальне моделювання, порівняльне зіставлення та описовий аналіз профілю України за Глобальним інноваційним індексом (Global Innovation Index, GII) за 2020-2025 рр. У дослідженні операціоналізовано три виміри: науково-технологічну відповідність (N), правову та стандартизаційну готовність (L) і бізнес-готовність (B). Ці виміри оцінювались за допомогою спостережуваних управлінських індикаторів і документованої шкали доказовості від 0 до 4 із нормалізованими низьким, середнім і високим рівнями. Розроблено замкнену процесну модель, що охоплює виявлення сигналів, класифікацію, стратегічний вибір, реалізацію та навчання, з чітко визначеними вхідними й вихідними параметрами, умовами проходження контрольних етапів і зворотним зв’язком. Запропоновано концептуальний Індекс стратегічної придатності для ранжування інноваційних проєктів за N, L, B та інтегрованим ризиком R, який не замінює чисту приведену вартість (NPV), внутрішню норму дохідності (IRR) або обов’язкові контрольні умови відповідності вимогам. Сформульовано шість ілюстративних конфігурацій N-L-B, що пов’язують профілі проєктів із рішеннями щодо інвестування, інтелектуальної власності, партнерства та масштабування. Правове зіставлення показало, як норми підтримки інновацій впливають на B і R, тоді як патентні норми та правила міжнародної торгівлі впливають на L, можливості комерціалізації та ризик правозастосування. Дані національного індексу використано лише як контекстуальні свідчення та не розглядали як валідацію моделі проєктного рівня. Запропонована концептуальна модель може використовуватися для попереднього скринінгу портфеля проєктів, виявлення прогалин у доказовій базі та координації функцій досліджень і розробок (R&D), правового та комерційного супроводу в умовах невизначеності

динамічні спроможності; управління інтелектуальною власністю; готовність до комерціалізації; пріоритизація портфеля; оркестрація екосистеми; регуляторна відповідність